абонований


абонований
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до абонувати. || абоно́вано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "абонований" в других словарях:

  • абонований — дієприкметник рідко …   Орфографічний словник української мови